Чим займаються Сергій Вязмікін та Ігор Купранець після звільнення з Департаменту захисту економіки поліції?

Хоча ім’я колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна стало відомим широкій публіці лише у 2022 році, коли його помітили на Лазуровому узбережжі Франції у компанії з нардепом від ОПЗЖ Ігорем Абрамовичем, у скандали він потрапляв і до цього.

Здебільшого – у компанії зі своїм начальником, керівником Департаменту захисту економіки Національної поліції України генералом поліції Ігорем Купранцем. Теж наразі уже колишнім – Ігор Михайлович, як і його вірний підлеглий Сергій Анатолійович Вязмікін, після звільнення з лав Нацполіції подався у бізнес. І тут, до честі обох, треба визнати – обидва офіцери досягли своїх високих посад у Департаменті захисту економіки не лише завдяки зв’язкам, а й внаслідок глибоких професійних знань. Бо і майно, і їхні бізнес-структури ретельно заховані за ланцюжками підставних осіб. І відшукати ці структури надзвичайно важко. Хоча дещо все-таки можна – бізнес має працювати і заробляти, тому без контактів і «засвіток» не обійдешся. І навіть відкриті дані свідчать, що Вязмікін і Купранець, як і в часи служби, тісно пов’язані між собою.

Як свідчать дані реєстрів, наразі Сергій Анатолійович Вязмікін є керівником АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фарт капітал». Однак до червня 2021 року він був бенефіціарним власником цього фонду. Разом із Михайлом Григоровичем Купранцем:


Наразі бенефіціаром фонду значиться Сітак Марія Олександрівна. Це – теща Сергія Вязмікіна, що говорить про той факт, що вихід із власників фонду «Фарт капітал» для Сергія Анатолійовича – чиста формальність. А Михайло Григорович Купранець – батько Ігоря Купранця. Так що і його непричетність до фонду викликає сумніви.

Тим більше, що Ігор Купранець значиться бенефіціаром іншого венчурного фонду – «Маркус Макс». Де до нього бенефіціарами були почергово Купранець Михайло Григорович і Купранець Ольга Миколаївна.


І тут нам відкривається справжній клондайк. Бо якщо Ольга Миколаївна Купранець серед реєстрів не значиться, то Михайло Григорович Купранець, який є батьком колишнього поліціянта, попри свій поважний вік, веде активну бізнесову діяльність. Він є власником принаймні десяти компаній:


Ці фірми ведуть активну діяльність і займаються всім – від здачі в оренду майна до видобутку граніту і виробництва електроенергії. І тут ми повертаємося у 2017 рік, коли генерал Ігор Купранець, чинний тоді начальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України, засвітився у скандалі з фірмою-прокладкою, яка заробляла на зборах за швартування  у чотирьох портах, де замість держави гроші почали збирати приватні компанії з однієї групи. Її назва – «Портосервіс-Україна», і через підставних осіб належала вона саме Купранцю. Історія давня, але вона підтверджує простий факт – генерал поліції Ігор Купранець, який, до речі, був заступником голови Нацполіції, заробляв, використовуючи своє службове становище давно. Хоча, як свідчить його декларація, жив на одну зарплату.

Хоча та ж декларація нам підказує, що вона – чистої води липа. Навіть її побіжний перегляд наводить на цікаві думки – частина нерухомості Купранця оформлена на дружину і дітей (що зрозуміло) і на громадянку Леонець Надію Анатоліївну.


Причому це не якийсь будинок у глухому селі, а квартира в Києві площею 300 метрів і земельна ділянка в тисячу метрів там же. Однак запитань ні у керівника Купранця, ні у НАЗК до декларації не виникло. На цю ж саму Леонець Надію Анатоліївну зарєстровано ТОВ «Київські пиріжки», яким вона володіє спільно з Леонідом Волошуном.

Далі ми заглиблюватися не будемо, але наведене вище – приклад того, як мало б розвиватися слідство стосовно Купранця, якби він жив у Німеччині чи бодай Польщі: слідчі б просто розмотали всі ланцюжки, які ведуть від його прізвища. Вистачило б на кілька десятків, а то й сотень томів кримінальної справи. Але, як всі розуміють, «тут вам нє здєсь». Тому Ігор Купранець спокійно пішов у відставку і подався у венчурні капіталісти.

Як і його колишній підлеглий, Сергій Вязмікін. Який, на відміну від свого начальника, не сидів тихенько, а засвітився у компанії нардепа Абрамовича у Ніцці. Що саме пов’язує колишнього заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Сергія Вязмікіна і також вже колишнього нардепа від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича – не секрет. Про це писав «Останній бастіон» у статті з досить промовистою назвою «Податкові схеми з Лазурового узбережжя». Рекомендуємо прочитати, а суть зводиться до наступного. Вязмікін, Купранець та Абрамович через голову ДПС Києва Оксану Датій (ту, у якої знайшли записки бажань про мільйон доларів, шуби та мандрівки) налагодили масштабні схеми з блокування податкових накладних. За розблокування яких брали від зацікавлених осіб немаленькі кошти – йшлося про десятки мільйонів доларів.


У цій історії звучали й інші цікаві прізвища. Саме тому вона теж закінчилася нічим. А сам Вязмікін спокійно зайнявся венчурним бізнесом через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Фарт капітал». Який наразі оформлено на його тещу Марію Олександрівну Сітак. На неї ж оформлена і частка Ігоря Купранця у цьому ж самому фонді.

Марія Сітак – дружина відомого бізнесмена Олександра Петровича Сітака, який, схоже, оформив більшість своїх фірм теж саме на неї. Наразі вона володіє 24 фірмами, і розібратися, які з них належать Сітаку, а які – Вязмікіну чи Купранцю, дуже складно. Тим більше, що до цього сімейного бізнесу підключається ще і дружина Сергія Вязмікіна, Оксана, яка володіє фірмою AMO-SV DMCC в ОАЕ та корпоративними правами ТОВ «Перша українська аграрна компанія». Так що розібратися у цьому хитросплетінні прав та часток надзвичайно важко. І тут би мало своє слово сказати слідство, яке (ви не повірите!) таки було розпочато після того, як Вязмікіна знайшли у Ніцці, але воно, як це всі (знову) розуміють, закінчилося гучною заявою про його початок.

Крім венчурного фонду «Фарт капітал» прізвище Вязмікіна є у переліку засновників ТОВ «ОССОЙО», бенефіціаром якого є Марія Сітак. Також Вязмікін деякий час був власником ТОВ «Автодром», бенефіціаром якого наразі значиться Сергій Володимирович Шевчук. Однак інші власники сховані за кіпрським офшором «Вентіс Лімітед» і кіпріотом Зеніосом Георгіосом, який є чистим номіналом:


Знову ж – цей ланцюжок мали б розмотати українські правоохоронці, у них є на це і повноваження, і кадри, однак вони чомусь не зацікавилися офшорами, до яких явно причетний їхній колишній колега і начальник Сергій Вязмікін. Про те, що Сергій Володимирович Шевчук – також чистої води номінал, або «фунт», говорить  його послужний список:


Зверніть увагу на другий рядок – «власник» успішного бізнесу Сергій Шевчук здавав кров, щоб отримати бодай якусь копійку. Однак такою цікавою персоною, з якою пов’язаний Сергій Вязмікін, чомусь знову ж не зацікавилися правоохоронці.

Чому? Відповідь, як усі розуміють, очевидна. Ніхто не хоче чіпати колишніх очільників Департаменту захисту економіки Національної поліції України Купранця і Вязмікіна, оскільки вони обоє, хоча і пішли з поліції, своїх зв’язків на вищому рівні керівництва держави не втратили. Про це говорить хоча б факт того, що обидва ці прізвища сплили у зв’язку з прізвищем Оксани Датій. А, як стверджував колишній нардеп Ігор Мосійчук, у цьому скандалі присутнє ще щонайменше одне могутнє прізвище – Данило Гетманцев. І ті, хто стоїть за ним. Якщо це так (а заяву Мосійчука ніхто не спростував), то стає цілком зрозумілим, чому ні Ігоря Купранця, ні Сергія Вязмікіна, ні їхню бізнес-імперію ніхто не чіпає. Хоча все лежить на поверхні.